Грінченко Борис Дмитрович народився 9 грудня 1863 року на території сучасної Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян, навчився читати в 5 років. 1874 р. талановитового хлопця віддають до Харківського реального училища, де він зближується з народницькою молоддю та читає нелегальну літературу.
Борис Грінченко входить в число людей, внесок яких у розвиток і збереження української мови в усьому її розмаїтті найбільший. Своєю титанічною працею і самовіданним служінням рідному народові він став зразком для нащадків. "Народний учитель" Грінченко наполягав на використанні української мови в процесі навчання, а також в діловодстві. Крім того, вів боротьбу за чистоту української літературної мови. Для допомоги бажаючим в освоєнні він написав кілька підручників з української мови. У навчальних книгах він розповів про граматику української мови, а складений словник покликаний був збагатити лексикон сучасників. Створив кілька шкільних підручників, серед яких «Українська граматика», «Рідне слово».
Одним із найяскравіших творів Грінченка є вірш «Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини співати гімн» .
Прожив він лише 47 років. Життя поета обірвалося 6 травня 1910 року в Італії. Похований письменник в Києві на Байковому кладовищі.
Немає коментарів:
Дописати коментар