Цифрова освіта в бібліотеці

   Наша бібліотека вже не один рік поспіль стала працювати за прогорамою "Дія. Цифрова освіта" та допомагає своїм користувачам освоїти цифрову примудрість. Бібліотека - Хаб цифрової освіти — це місце, куди може завітати кожен, щоб безкоштовно отримати доступ до сайту «Дія. Цифрова освіта» та пройти навчання з цифрової грамотності, щоб ефективно та безпечно використовувати сучасні цифрові технології в навчанні, роботі, в особистісному та професійному розвитку. Завдяки освітнім серіалам наші користувачі змогли навчитися основам комп’ютерної грамотності, користуванню інтернет-сервісами, мобільними застосунками й додатками, соціальними мережами.

   Наші користувачів проходять навчання з цифрової освіти та навчилися як створювати власну сторінку в соціальних мережах, як створити електронну поштову скриньку, як користуватися месенжерами та чатами, як здійснити оплату комунальних послуг, використовуючи інтернет або мобільний телефон.

Микола Гоголь - геніальний художник слова

       Микола Васильович Гоголь - письменник, відомий на весь світ. В його творчому доробку величезна кількість видатних творів.  Микола Гоголь: прославив Україну. Він став першим українським письменником, що подарував світу такі безсмертні твори, як «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Вій», «Мертві душі», «Ревізор», «Ніс», «Тарас Бульба» та ін., які перевидаються в багатьох країнах світу, за ними знімаються кінофільми і ставляться спектаклі, в багатьох країнах світу . 

      До відзначення 215-ї річниці від дня народження письменника, драматурга, етнографа, збирача українського фолькльору підготовлено перегляд літератури " Микола Гоголь і Україна".

Серце віддаю поезії

        Кожного року, 21 березня світ відзначає день поезії. Свято створено за ініціативою ЮНЕСКО.

    Поезія – це музика душі, найдавніший духовний скарб людства, вона допомагає нам жити разом, жити в гармонії з творчістю. Поезією ми захоплюємося, вивчаємо, презентуємо, бо вона підносить нас духовно, збагачує новими відчуттями та своєю неповторністю. Українська поетична творчість – це витвір мистецтва, неповторність кожного рядка надихає, багатогранність слова пробуджує в людині радість до життя, кожна, українська пісня, вірш та слово прикрашає життя людини, робить його яскравим та змістовним.

  

    Не обділила талантами і наших дітей "чарівна поезія", знайшлися охочі поділитися своїми віршами. 

                                                   

                                                   Холод весни

Холод весни, як подих вітрів,

Безмежних долин, забутих вітрин.

У місті надії, п"янких крамарів,

Чарівних перлин, порослих стежин, 

Людина втрачала буденне життя!

Мені сумно дивитись на твоє каяття...

Безжальний вогонь поглинув свободу,

Дитячі мрії розбились за волю народу.

І страх охопив невинне малятко,

Хотіло боротись, але полягло,

За ідеали батьків, мечі наголо!

Війна забирала моє покоління!

Країна моя, як чуже володіння,

Спекотна пустеля моїх відчуттів,

Хтивих, безбожних твоїх почуттів:

Загарбати, знищити, все це по колу, 

Спалити дотла самотню стодолу!

Забити руками, ногами топтати,

Щоб потім вдягнути чисті бушлати,

Аби святкувати свою перемогу,

Однак не здобувши таку "нагороду",

Прости пробачити за сотні життів,

Скалічені душі наших батьків.

                                                    Віталій Данильченко

 Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус, Олесандр Олесь, Дмитро Павличко, Володимир Сосюра, Борис Олійник, Василь Стус, Ліна Костенко… – ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. 

   Сьогодні поезія стала потужним чинником формування українців як нації, вона стала поштовхом до самоусвідомлення. Вона бадьорить нас, допомагає боротися, надихає на Перемогу.

   З 16 по 24 березня відбулася Всеукраїнська  інформаційно-просвітницька тематичга акція "Національний тиждень читання. Тиждень поезії" до якої долучилися і  користувачі нашої бібліотеки.

Поетичний голос Кобзаря

 

Тарасова гора

Він Україну так любив

Всім серцем і душею!

На чужині творив і жив,

Та мріяв бути з нею.

Спочив на березі Дніпра

Там, де реве ревучий,

Тепер Тарасова гора

На придніпровлій кручі.

Пливе сюди людський потік,

Який не зупинити.

Бо геній Кобзаря повік

У душах буде жити!

                                                                                       (Григорій Крутько)

     9 березня. Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення.  І знову линуть до нас думи геніального українського поета Тараса Шевченка.  Шевченко – це слова і велич українського народу.  Шевченко – це митець, художник, який відкрив для української нації двері в безкінечність. Він є гарантом нашої вічності. Тарас Григорович Шевченко для України і в Україні житиме вічно.

   Долучилися до  святкування 210- річниці з дня народження  Великого Кобзаря і користувачі нашої бібліотеки. "З Кобзарем у серці" під такою назвою відбулася літературна подорож, на якій бібліотекар ознайомила присутніх з життєвим та творчим шляхом Тараса Шевченка.  Діти читали уривки з поезій "Заповіт", "І виріс я на чужині", "І досі сниться під горою" та інші.

Голос рідної землі

                                                        

               ТЮТЮННИК ФЕДІР ГРИГОРОВИЧ

(04.03.1929 - 04.03.2003)

     Український письменник-прозаїк, публіцист, краєзнавець. Характерні риси творчості Федора Тютюнника це любов до рідного краю, тривога за долю села. З Особливим ставленням письменник  зображує у своїх творах природу — вона змальовується лірично-трепетно, ніжно-тепдітною. Образи сучасників-земляків - колоритні, горді, сильні, з усталеними звичками і твердими переконаннями. Творам притаманний народний щирий гумор.

 Автор книжок, оповідань та повістей "Співуче джерело", "Зелений легіт", "На бистрині".

     Народився в селі Шилівка Полтавської області. В 1946 році закінчив Шилівську семирічку, потім Зіньківську школу № 1. Закінчив Харківський політехнічний інститут. Працював на заводах, у науково-дослідних інститутах — майстром, старшим інженером-конструктором, науковим працівником. Літературну творчість розпочав з участі у Всесоюзному конкурсі на найкращий сценарій художнього фільму. У 1964 році дебютував з новелою «Кура» на сторінках газети «Літературна Україна». Часто друкувався із новелами і короткими нарисами у районній, обласній і республіканській пресі. З 1989 по 1991 рік працював у редакції Зіньківської районної газети,  був членом редакційної групи з написання історії Зіньківщини.

     В пам"ять про письменника в бібліотеці організовано інформаційний стенд.

Квітни, рідне слово! Квітни на віки!

 

  Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою… За допомогою слова ми пізнаємо світ, відкриваємо таємничість і складність інших наук... Словесність ─ джерело, з якого починається струмок знань, що набирає сили й розливається могутньою річкою. Українська мова змістом, багатством, глибиною й різноманітністю переживань, відбитих у ній, красою й мелодійністю посідає одне з перших місць серед мов народів світу. Саме вона підтримує свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини і шану до себе.

  Мова народу – найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається. Тож бережімо рідну мову, шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді і світ стане кращим, добрішим. Яка прекрасна українська мова. Виплекана колоссям, землею, виспівана        птахами, звеличена письменниками. Мова… Яка ти багатогранна, ніжна, чиста. Ти даєш поетові крила, щоб зміг піднятися у височінь, ученим ти відкриваєш мудрість людської душі. Ти – повна сил, як кремезний дуб широколистий, тобі рости, рости і не в’янути, бо у твоїм серці – «великого народу ніжна і замріяна душа.»

 Літературний вояж за творами наших письменників представлено на виставці "Рідна мова чиста, як роса".

Наш Герб - це воля, слава й сила!

 

 19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний Герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті — знак Київської держави часів правління Володимира Великого, що символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу. 

Проєкт герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів — Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким. Один із символів державності та нашої ідентичності – Державний Герб. Він поєднує в собі дух нашого народу, підкреслює свободолюбство та незалежність, зв’язує між собою покоління українців. Тризуб є одним із найдавніших знаків на території України, його зображення дійшло до нас з часів Трипільської культури (V–III тис. до н. е.).  Він зустрічається на монетах князя Володимира, його синів Святослава і Ярослава Мудрого. Він є у гербі Анни Ярославни, королеви Франції. Слово «герб», що в перекладі з німецької мови означає «спадщина», на Русі з’явилося у XIV ст. Герб — символ, знак держави, міста, області. Його зображають на державних прапорах, печатках, офіційних документах, державних спорудах, монетах, купюрах, поштових марках.

 До Дня Державного Герба проведено годину цікавих повідомлень "Походження державної символіки".